Микола Лук’янчук – головне працювати по максимуму

  Председатель молодежногоТе, що людина повинна працювати добре та чесно, Микола Іванович зрозумів з дитинства. У простій, роботящій сім’ї його батьків – працівників радгоспу «Корецький», що на Рівненщині, це правило виконується неухильно як батьками, так і всіма їх трьома дітьми. Микола Іванович ще підлітком звик виконувати все, що йому доручають, на «відмінно» — і у домашніх справах, і у навчанні. Тому школу закінчив з срібною медаллю. З першої ж спроби вступив у 1986 році до одного з одеських вишів (зараз це – Одеська національна академія харчових технологій). Після закінчення першого курсу Микола Іванович був призваний на строкову військову службу до лав Прикордонних військ КДБ СРСР, а саме у морські прикордонні частини. Подальші три роки – охорона рубежів держави на річках Амур та Уссурі, що на Далекому Сході.

Навчання у інституті завершив у 1993 році, і відразу ж з головою занурився у трудову діяльність на своїй малій батьківщині. Майже десять років керував різними підрозділами підприємств харчової промисловості, певний час пропрацював начальником районної служби з охорони праці. У 2000 році закінчив Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту та бізнесу у місті Києві, отримавши кваліфікацію фахівця з економіки та права.

У 2002 році доля звела Миколу Лук’янчука з Василем Гуляєвим, який відразу звернув увагу на ініціативного, старанного молодого фахівця та взяв його на роботу. Так і перетнулисяЛук_янчук-Гуляев життєві шляхи цих енергійних людей, які вміють продуктивно працювати та безкорисно підтримують тих, кому у цьому житті довелось не легко: інвалідам, дітям, людям похилого віку. Коли у 2006 році Василь Гуляєв переміг на виборах сільського голови села Молодіжного, він без вагань взяв у свою команду однодумців і Миколу Лук’янчука.

Успіхи команди Василя Гуляєва без зайвих слів були вражаючими, їх щоденно бачили усі мешканці села. Зрідні міським ставали дороги, освітлення прийшло на всі вулиці, висаджувались молоді дерева вздовж сучасних пішохідних доріжок, нове життя отримали школа та дитячий садок, у будинки мешканців села прийшли вода, газ інші побутові блага. Разом з благополуччям села зростали професіоналізм та життєвий досвід однодумців Василя Гуляєва, у тому числі Миколи Лук’янчука. У продовж тривалого часу заступник голови сільради у виконавчому комітеті, він накопичив багатий практичний досвід роботи, що дозволяє вміло і впевнено самостійно керувати селом, яке за ці роки стало для нього по справжньому рідним.

Лук_янчук_НиколайВ одному з інтерв’ю під час передвиборчої компанії Микола Іванович зазначив: «У першу чергу, хочу подякувати за високу довіру Василю Олександровичу Гуляєву та обіцяю його виправдати, чого б це не вартувало. Василь Олександрович настільки багато зробив, що може здатись, що його наступник прийшов на все готове. Але працювати належить багато, бо ж рівень досягнутого знижувати неприпустимо. Причому не тільки слід підтримувати на рівні все що було зроблено, зберігши для людей вже наявні блага. Необхідно ще більше розвивати та покращувати село, втілювати у життя задумане. А перспективи намічено дуже серйозні. Тому для реалізації планів слід багато працювати. Ніяких особливих подвигів робити не обов’язково. Головне, сумлінно і чесно працювати».